Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у постанові від 25 червня 2026 року у справі про так зване «катування правосуддям» підтвердив принцип суддівської недоторканності щодо цивільної відповідальності за ухвалені рішення. Суд чітко розмежував допустимі та недопустимі способи оскарження дій судової влади.
Згідно з позицією Верховного Суду, законність судових актів не може перевірятися поза межами встановленого процесуального контролю — тобто поза апеляційним або касаційним переглядом у межах тієї самої справи. Подання окремого позову проти суду чи судді з підстав незгоди з ухваленим рішенням є неналежним способом захисту.
Хто є належним відповідачем у спорах про шкоду від правосуддя
Верховний Суд підтвердив: належним відповідачем у спорах щодо відшкодування шкоди, завданої судовими актами, є держава Україна, а не конкретний суд як установа чи суддя як фізична особа.
Відповідальність судді може наставати лише у двох випадках:
- вчинення кримінального злочину при здійсненні правосуддя;
- вчинення дисциплінарного проступку, що розглядається у встановленому законом порядку.
У всіх інших ситуаціях — включно з незгодою сторони з результатом розгляду справи — єдиним належним механізмом є процесуальне оскарження: апеляція або касація.
Порівняння: до і після роз'яснення ВС
| Ситуація | Допустимий спосіб захисту | Недопустимий спосіб |
|---|---|---|
| Незгода з рішенням суду | Апеляція / касація у тій самій справі | Окремий позов проти суду або судді |
| Шкода від судового акта | Позов до держави Україна | Позов безпосередньо до суду або судді |
| Порушення суддею закону | Кримінальне провадження / дисциплінарне провадження | Цивільний позов про відшкодування шкоди до судді особисто |
Практичне значення для сторін у справах
Роз'яснення Верховного Суду має пряме значення для осіб, які вважають, що судові рішення завдали їм майнової або немайнової шкоди. Подання позову безпосередньо проти суду або судді з посиланням на «неправильне» вирішення справи є процесуально неприйнятним і не матиме перспектив задоволення.
Для реалізації права на відшкодування шкоди, завданої органами державної влади, в українському праві передбачено окремий механізм — відповідно до загальних норм про деліктну відповідальність держави. Детальніше про порядок відшкодування шкоди, завданої державними органами, — у розділі Цивільна відповідальність держави.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією та не замінює юриста.
Правова база
- Постанова Верховного Суду від 25.06.2026 року (справа про «катування правосуддям»)
- Принцип процесуального контролю законності судових актів — апеляційний та касаційний перегляд як виключний спосіб оскарження
- Норми про деліктну відповідальність держави: ст. 1173–1175 Цивільного кодексу України (відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади та їх посадовими особами)
- Підстави дисциплінарної відповідальності судді — Закон України «Про судоустрій і статус суддів»