Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у постанові у справі № 285/1436 від 08.04.2026 підтвердив: чинне законодавство України не встановлює вікового обмеження, після якого позбавлення батьківських прав стає неможливим. Суд констатував, що відсутність прямої заборони в Сімейному кодексі України означає допустимість такого позову навіть щодо повнолітньої особи.
Справа стосувалася ситуації, коли позов про позбавлення батьківських прав було подано після того, як дитина досягла 18 років. Суди нижчих інстанцій розходилися в оцінці допустимості такого позову. Верховний Суд усунув правову невизначеність, вказавши на захисну функцію інституту позбавлення батьківських прав.
Що це означає для громадян
Повноліття дитини не є автоматичною підставою для відмови у відкритті провадження або залишення позову без розгляду. Особа, яка досягла 18 років, або її законний представник зберігає право ініціювати судовий розгляд питання про позбавлення батьківських прав батька чи матері.
Практичне значення рішення полягає передусім у сфері спадкових та аліментних правовідносин: позбавлення батьківських прав тягне за собою втрату батьком або матір'ю права на спадщину після дитини та права на отримання від неї утримання в майбутньому. Відповідні наслідки передбачені Сімейним кодексом України.
Для осіб, які в дитинстві зазнавали неналежного поводження з боку батьків, але не мали можливості захистити свої права до повноліття, рішення Верховного Суду відкриває правовий механізм ретроспективного захисту інтересів.
Докладніше про інститут позбавлення батьківських прав — у розділі Сімейне право порталу AGENTIS.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- Сімейний кодекс України — глава 13 (позбавлення батьківських прав)
- Постанова Верховного Суду у справі № 285/1436 від 08.04.2026
- Стаття 9 Сімейного кодексу України — регулювання сімейних відносин за домовленістю сторін у межах, що не суперечать вимогам Кодексу та законів України