Верховний Суд: позапроцесуальні зізнання є недопустимим доказом

Верховний Суд України постановив, що визнання вини, отримане поліцією поза протоколом і без участі захисника, є юридично нікчемним і не може бути покладено в основу обвинувачення.

25 квітня 2026 р.Кримінальне право1 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 86 КПК Українист. 87 КПК Українист. 42 КПК Українист. 46 КПК України+2

Чи стосується ця зміна саме вас?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити на собі

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд України визнав позапроцесуальні розмови між поліцейськими та підозрюваним недопустимим доказом у кримінальному провадженні. Суд дійшов висновку, що «щире зізнання», зафіксоване поза офіційним протоколом і без присутності адвоката, не має юридичної сили та не може бути використане як доказ обвинувачення.

Рішення формує обов'язкову судову практику щодо допустимості доказів і стосується всіх кримінальних проваджень, де сторона обвинувачення спирається на неформальні визнання або позапроцесуальні висловлювання підозрюваних чи обвинувачених.

Що це означає для кримінального процесу

Рішення Верховного Суду безпосередньо впливає на стандарти збирання доказів органами досудового розслідування. Будь-які відомості, отримані від підозрюваного поза межами процесуальної форми — без складання протоколу допиту, без роз'яснення прав і без участі захисника, — підлягають виключенню з доказової бази.

Відповідно до ст. 86 КПК України, доказ визнається допустимим лише якщо він отриманий у порядку, встановленому Кодексом. Стаття 87 КПК прямо передбачає недопустимість доказів, здобутих внаслідок істотного порушення прав та свобод людини. Право на захист під час допиту гарантоване ст. 42 та ст. 46 КПК України.

Практичний наслідок рішення: суди зобов'язані відхиляти посилання прокурорів на позапроцесуальні розмови як на самостійний доказ вини. Сторона захисту отримує додатковий інструмент для оскарження доказової бази обвинувачення.

Докладніше про права підозрюваного під час допиту — у матеріалі /knowledge/prava-pidozryuvanoho-pid-chas-dopytu.

Правова база

  • Ст. 86 КПК України — загальні умови допустимості доказів.
  • Ст. 87 КПК України — недопустимість доказів, отриманих з порушенням прав людини.
  • Ст. 42 КПК України — права підозрюваного, обвинуваченого.
  • Ст. 46 КПК України — обов'язкова участь захисника у визначених випадках.
  • Ст. 224 КПК України — порядок проведення допиту.

Повний текст рішення опублікований на офіційному порталі судової влади України: sud.ua.

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Рішення Верховного Суду є логічним продовженням конституційного принципу, закріпленого у ст. 63 Конституції України (право не свідчити проти себе), та процесуальних гарантій КПК. Хоча наданий RAG-контекст містить переважно норми цивільного та матеріального кримінального права, варто звернути увагу на позицію судової практики щодо преюдиційного значення судових рішень, зафіксовану у контексті ст. 90 КПК: суд не може механічно переносити факти з одного провадження в інше без дотримання процесуальної форми їх встановлення. Той самий принцип діє і у зворотному напрямку — неформально висловлені відомості не набувають доказової ваги лише через свій зміст. Практичне значення рішення полягає в тому, що воно унеможливлює використання оперативних «розмов по душам» як замінника належно оформленого допиту із захисником, що відповідає стандартам справедливого судочинства за ст. 6 Конвенції про захист прав людини.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.

Верховний Суд: позапроцесуальні зізнання є недопустимим доказом · AGENTIS