Що вирішив Верховний Суд у липні 2026 року
Касаційний кримінальний суд у складі Верховного Суду оприлюднив огляд судової практики за липень 2026 року, в якому сформульовано два принципових правових висновки у кримінальних провадженнях.
Висновок 1. Шпигунство та державна зрада: момент закінчення злочину. Передача представнику ФСБ Російської Федерації координат місць дислокації українських військових підрозділів в умовах активних бойових дій є закінченим кримінальним правопорушенням у момент самої передачі відомостей — незалежно від того, чи було завдано подальшого удару по відповідному об'єкту. Суд підкреслив, що настання матеріальних наслідків (ураження позиції) не є обов'язковою ознакою об'єктивної сторони такого діяння.
Висновок 2. Нічні процесуальні рішення та допустимість доказів. Процесуальне рішення слідчого або прокурора, прийняте в нічний час, саме по собі не є автоматичною підставою для визнання отриманих доказів недопустимими. Суд наголосив, що недопустимість доказів має встановлюватися з урахуванням сукупності обставин, а не виключно за формальною ознакою часу прийняття рішення.
Порівняльний блок «Було → Стало»
| Аспект | До висновку ВС | Після висновку ВС (липень 2026) |
|---|---|---|
| Момент закінчення злочину (передача даних ворогу) | Практика різнилася: частина судів вимагала встановлення наслідків (ураження об'єкта) | Злочин є закінченим у момент передачі відомостей — незалежно від наслідків |
| Нічні процесуальні рішення | Частина захисників успішно оспорювала докази лише через час прийняття рішення | Час прийняття рішення — не самостійна підстава недопустимості; потрібна оцінка сукупності обставин |
Що це означає для кримінальних проваджень
Обидва висновки мають пряме практичне значення для проваджень, пов'язаних із збройним конфліктом та діяльністю спецслужб держави-агресора.
Щодо передачі координат: кваліфікація діяння як закінченого злочину з моменту передачі відомостей унеможливлює аргументацію захисту про «замах» або відсутність суспільно небезпечних наслідків. Це суттєво впливає на межі санкцій, що застосовуються.
Щодо нічних рішень: суди зобов'язані проводити повноцінну оцінку обставин отримання доказів, а не автоматично задовольняти клопотання про їх виключення через формальні часові ознаки. Водночас це не означає, що нічний час є юридично нейтральним — він може враховуватися як один із чинників у загальній оцінці законності.
Докладніше про засади допустимості доказів у кримінальному процесі — у базі знань AGENTIS.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для оцінки конкретної правової ситуації зверніться до адвоката.
Правова база
- Кримінальний кодекс України — статті, що регулюють державну зраду та шпигунство (ст. 111, ст. 114 КК України)
- Кримінальний процесуальний кодекс України — ст. 86–87 КПК України (допустимість доказів), ст. 90 КПК України (преюдиція)
- Огляд судової практики Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду за липень 2026 року (оприлюднено на офіційному сайті Верховного Суду)