Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд України у своїй правовій позиції наголосив: конфлікт між батьками після розлучення не може автоматично позбавляти дитину права на спілкування з кожним із них. Суд відхилив формальний підхід, за якого напружені стосунки між колишнім подружжям слугують підставою для обмеження контактів дитини з одним із батьків.
Суд підкреслив, що при розгляді сімейних спорів щодо виховання та спілкування з дитиною визначальним критерієм є найкращі інтереси дитини, а не суб'єктивний емоційний стан батьків або характер їхніх взаємовідносин між собою.
Що це означає для батьків та судової практики
Правова позиція Верховного Суду формує чіткий орієнтир для судів нижчих інстанцій: самі по собі конфліктні відносини між батьками — без доведеної шкоди для дитини — не є достатньою підставою для обмеження права дитини на спілкування з батьком або матір'ю.
Це означає, що сторона, яка перешкоджає спілкуванню дитини з іншим із батьків, посилаючись виключно на міжособистісний конфлікт, не матиме належного правового обґрунтування своєї позиції в суді. Суди зобов'язані досліджувати реальний вплив ситуації на дитину, а не лише фіксувати факт конфлікту між дорослими.
Практично це підсилює захист права дитини на сімейне виховання обома батьками, закріпленого у Сімейному кодексі України.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
Правова позиція Верховного Суду ґрунтується на нормах Сімейного кодексу України, зокрема:
- Ст. 141 СКУ — рівність прав та обов'язків батьків щодо дитини;
- Ст. 153 СКУ — право дитини на проживання з батьками та на їхнє піклування;
- Ст. 157 СКУ — вирішення питань виховання дитини з урахуванням її інтересів;
- Ст. 158 СКУ — право того з батьків, хто проживає окремо, на спілкування з дитиною.
Повний текст рішення та правової позиції опубліковано на офіційному ресурсі судової влади України — sud.ua.