Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд України у справі про сімейний спір постановив: факт самостійного виховання дитини одним із батьків не може бути встановлений у порядку окремого провадження, якщо для цього необхідно з'ясовувати, чи виконує другий із батьків свої обов'язки. Постанову апеляційного суду скасовано, ухвалу місцевого суду про залишення заяви без розгляду залишено в силі.
Суд наголосив: сам факт спільного проживання дитини з одним із батьків не є достатнім доказом самостійного виховання. Заявник зобов'язаний надати докази обставин, які безпосередньо впливають на батьківські права та обов'язки другого з батьків.
Чому це важливо для батьків у спорах
Рішення Верховного Суду встановлює чітку процесуальну межу: якщо між батьками існує спір — справа підлягає розгляду в позовному провадженні, а не в окремому. Окреме провадження застосовується виключно для встановлення юридичних фактів, які не пов'язані зі спором про право.
Це означає, що батько або мати, які прагнуть юридично підтвердити факт самостійного виховання дитини з метою захисту своїх прав (наприклад, для отримання пільг, аліментів чи зміни порядку спілкування), мають звертатися до суду з позовною заявою — із залученням другого з батьків як відповідача.
Докладніше про процесуальні форми захисту батьківських прав — у розділі Сімейне право на AGENTIS.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
Розмежування окремого та позовного провадження регулюється Цивільним процесуальним кодексом України. Окреме провадження (глава 10 ЦПК України) передбачає встановлення фактів, що мають юридичне значення, лише за відсутності спору про право. Якщо під час розгляду заяви в окремому провадженні виникає спір про право — суд залишає заяву без розгляду та роз'яснює заявнику право звернутися з позовом (ч. 6 ст. 315 ЦПК України).
Батьківські права та обов'язки, включно з обов'язком виховувати дитину, визначені Сімейним кодексом України, зокрема статтями 141, 150, 155 СКУ.