Що вирішив Верховний Суд
Верховний Суд у справі про оспорювання батьківства встановив: результати ДНК-експертизи самі по собі не є достатньою підставою для скасування запису про батька, якщо на момент реєстрації особа діяла свідомо та добровільно. Суд наголосив, що правова позиція ґрунтується на пріоритеті захисту інтересів дитини та врахуванні фактично сформованих сімейних відносин.
Позивач, який добровільно записав себе батьком дитини при її реєстрації, згодом звернувся до суду з вимогою оспорити батьківство, посилаючись на дані молекулярно-генетичної експертизи. Верховний Суд відмовив у задоволенні позову, вказавши, що свідоме волевиявлення особи при реєстрації народження дитини є юридично значущим фактом, який не може бути нівельований лише біологічним доказом.
Які правові наслідки для батьків і дітей
Рішення Верховного Суду формує чітку правозастосовну позицію: добровільна реєстрація батьківства створює стійкий правовий зв'язок між батьком і дитиною. Суди при розгляді подібних справ зобов'язані оцінювати не лише біологічний факт, а й:
- наявність або відсутність фактичних сімейних відносин між позивачем і дитиною;
- обставини реєстрації — чи знав позивач про відсутність біологічного зв'язку;
- найкращі інтереси дитини як пріоритетний критерій відповідно до засад сімейного законодавства.
Це означає, що особа, яка свідомо погодилася на запис батьком (наприклад, у разі штучного запліднення донорською спермою або усиновлення без формального оформлення), фактично позбавляється права на подальше оспорювання батьківства виключно через ДНК.
Для дітей рішення забезпечує стабільність правового статусу та захист від втрати юридичного батька на підставі одностороннього рішення дорослого.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Кожна конкретна ситуація потребує індивідуального правового аналізу.
Правова база
Справа розглядалась у контексті норм Сімейного кодексу України (СКУ):
- Ст. 122 СКУ — підстави виникнення батьківства при реєстрації шлюбу та поза ним;
- Ст. 136 СКУ — право на оспорювання батьківства та умови його реалізації;
- Ст. 7 СКУ — загальні засади регулювання сімейних відносин, зокрема принцип пріоритету захисту інтересів дитини;
- Ст. 9 СКУ — регулювання сімейних відносин за домовленістю сторін у межах, що не суперечать закону та моральним засадам суспільства.
Докладніше про правове регулювання батьківства та сімейних відносин — у розділі /knowledge/batkivstvo-ta-simejni-vidnosyny.
Першоджерело: sud.ua — судова практика