Перейти до основного вмісту

Верховний Суд: аліменти можна стягнути без вирішення спору про місце проживання дитини

Верховний Суд у новому огляді судової практики підтвердив: фактичне проживання дитини з одним із батьків є достатньою підставою для стягнення аліментів навіть за наявності нерозглянутого спору про визначення місця проживання.

28 травня 2026 р.Сімейне право1 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 180 Сімейного кодексу Українист. 181 Сімейного кодексу Українист. 182 Сімейного кодексу Українист. 160 Сімейного кодексу України+2

Чи стосується ця зміна саме вас?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити на собі

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд у новому огляді судової практики підтвердив: наявність судового спору про визначення місця проживання дитини не є підставою для відмови у стягненні аліментів, якщо дитина фактично проживає з одним із батьків. Обов'язок утримання дитини має пріоритетний характер і не може бути відкладений до вирішення супутніх спорів.

Ця правова позиція сформульована в огляді судової практики, оприлюдненому на офіційному сайті Верховного Суду. Суд наголошує, що право дитини на утримання є безумовним і не залежить від процесуального статусу спору щодо місця її проживання.

Що це означає для батьків та дітей

Батько або мати, з яким дитина фактично проживає, має право звернутися до суду з позовом про стягнення аліментів незалежно від того, чи триває паралельний спір про визначення місця проживання дитини.

Практичні наслідки позиції Верховного Суду:

  • Для позивача: відсутність судового рішення про місце проживання дитини не є процесуальною перешкодою для подання позову про аліменти.
  • Для відповідача: посилання на невирішеність питання місця проживання не звільняє від обов'язку утримувати дитину.
  • Для судів нижчих інстанцій: огляд ВС формує орієнтир для однакового застосування норм Сімейного кодексу України щодо аліментних зобов'язань.

Докладніше про правове регулювання аліментних зобов'язань — у розділі Сімейне право на порталі AGENTIS.

Правова база

Правовою основою позиції Верховного Суду є норми Сімейного кодексу України (СКУ):

  • Ст. 180 СКУ — обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття є безумовним.
  • Ст. 181 СКУ — способи виконання батьками обов'язку утримання дитини (за домовленістю або за рішенням суду).
  • Ст. 182 СКУ — підстави для визначення розміру аліментів судом.
  • Ст. 160–161 СКУ — право батьків та суду визначати місце проживання дитини; ці норми є самостійними щодо аліментних зобов'язань і не обумовлюють одне одного.

Огляд судової практики оприлюднено на офіційному сайті Верховного Суду України: supreme.court.gov.ua.

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Позиція Верховного Суду відповідає принципу пріоритету інтересів дитини, закладеному в Сімейному кодексі України. Водночас RAG-контекст містить ст. 9 СКУ, яка допускає договірне врегулювання сімейних відносин, зокрема між батьками щодо утримання дитини. Це означає, що навіть у ситуації судового спору про місце проживання сторони зберігають можливість укласти письмову угоду про розмір та порядок виплати аліментів — і така угода є обов'язковою до виконання, якщо не суперечить вимогам СКУ та моральним засадам суспільства (ч. 1 ст. 9 СКУ). Практичне значення огляду ВС полягає в тому, що суди першої та апеляційної інстанцій позбавляються підстав зупиняти або відкладати розгляд аліментних позовів до набрання законної сили рішенням у справі про місце проживання дитини — два провадження є процесуально самостійними.

Джерела

1 офіційне джерело · 1 всього

Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.