Що сталося
Прокуратура Автономної Республіки Крим та міста Севастополя вперше в українській правозастосовній практиці оголосила підозру діючому прокурору прокуратури Ростовської області Російської Федерації. Підставою стало незаконне кримінальне переслідування полоненого військовослужбовця Головного управління розвідки (ГУР) Міністерства оборони України. Підозра кваліфікована за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України — порушення законів та звичаїв війни.
Згідно з матеріалами провадження, у 2024 році підозрюваний прокурор здійснював кримінальне переслідування полоненого українського військового, свідомо ігноруючи його статус комбатанта, гарантований нормами міжнародного гуманітарного права. Він наполягав на кваліфікації дій полоненого як «тероризму» та вимагав застосування максимального покарання.
Що це означає
Для громадян і широкої аудиторії ця подія означає, що Україна системно документує та юридично переслідує конкретних посадових осіб держави-агресора, причетних до порушень міжнародного гуманітарного права щодо українських військовополонених. Оголошення підозри, навіть за відсутності фізичного затримання особи, створює правові підстави для її переслідування в майбутньому — зокрема через механізми міжнародного співробітництва, Інтерпол або трибунальні процедури.
Для українських військовополонених та їхніх родин це є сигналом того, що держава фіксує кожен задокументований факт незаконного поводження та вживає заходів у межах національного кримінального провадження. Водночас оголошення підозри формує доказову базу, яка може бути використана у міжнародних судових інстанціях.
Правова база
Підозра оголошена за частиною 1 статті 438 Кримінального кодексу України («Порушення законів та звичаїв війни»), яка передбачає кримінальну відповідальність за жорстоке поводження з військовополоненими, застосування засобів ведення війни, заборонених міжнародним правом, а також інші порушення законів та звичаїв війни.
Міжнародно-правову основу становлять:
- Третя Женевська конвенція про поводження з військовополоненими 1949 року (ст. 84, 99–108) — гарантує військовополоненим статус комбатанта та забороняє їх переслідування за правомірні бойові дії;
- Додатковий протокол I до Женевських конвенцій 1977 року (ст. 43–44) — визначає статус комбатанта та умови надання захисту;
- Римський статут Міжнародного кримінального суду (ст. 8) — відносить незаконне переслідування військовополонених до воєнних злочинів.
Процесуальні дії здійснено відповідно до статей 276–279 Кримінального процесуального кодексу України, що регулюють порядок повідомлення про підозру.
Disclaimer: Матеріал носить виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією.