AGENTIS Legal Platform
Адміністративне право

НАЗК нагадала про відповідальність за неподання декларації

Національне агентство з питань запобігання корупції роз'яснило умови настання кримінальної та адміністративної відповідальності за неподання або несвоєчасне подання антикорупційної декларації.

18 березня 2026 р.·Правова база: ст. 366-3 КК України, ст. 172-6 КУпАП, ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII·Першоджерело ↗

Маєте схожу ситуацію? AI проаналізує вашу справу за законодавством України.

Описати ситуацію →

Що сталося

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) оприлюднило роз'яснення щодо відповідальності суб'єктів декларування за неподання або несвоєчасне подання електронної декларації. Відомство нагадало, що залежно від форми вини порушника може наставати як адміністративна, так і кримінальна відповідальність.

Зокрема, за умисне неподання декларації передбачена кримінальна відповідальність за статтею 366-3 Кримінального кодексу України. Санкція статті включає штраф від 2 500 до 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, обмеження волі на строк до 2 років або позбавлення волі на строк до 1 року — з позбавленням права обіймати певні посади строком до 3 років.

Що це означає

Для осіб, які відповідно до Закону України «Про запобігання корупції» (№ 1700-VII від 14.10.2014) належать до суб'єктів декларування, роз'яснення НАЗК є практичним нагадуванням про правові наслідки бездіяльності. До суб'єктів декларування відносяться, зокрема, державні службовці, посадові особи органів місцевого самоврядування, судді, прокурори, депутати та інші особи, визначені статтею 45 зазначеного Закону.

Несвоєчасне подання декларації (без умислу на її приховування) може тягнути адміністративну відповідальність відповідно до статті 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Умисне ж неподання кваліфікується як кримінальне правопорушення за статтею 366-3 КК України, що передбачає значно суворіші санкції, включно з позбавленням волі та забороною обіймати певні посади.

Суб'єктам декларування слід враховувати встановлені строки подання декларацій (щорічна, при звільненні, після припинення діяльності тощо), передбачені статтею 45 Закону № 1700-VII, та дотримуватись їх для уникнення правових наслідків.

Правова база

  • Стаття 366-3 КК України — кримінальна відповідальність за умисне неподання декларації суб'єктом декларування
  • Стаття 172-6 КУпАП — адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірних відомостей у декларації
  • Стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 — визначення суб'єктів декларування та порядку подання декларацій
  • Стаття 52 Закону України «Про запобігання корупції» № 1700-VII від 14.10.2014 — відповідальність за порушення вимог фінансового контролю

Disclaimer: Матеріал носить виключно інформаційний характер і не є юридичною консультацією.

⚖️

AGENTIS Expert Opinion

Аналітичний блок AGENTIS: Роз'яснення НАЗК актуалізує питання розмежування адміністративної та кримінальної відповідальності у сфері декларування. Ключовим критерієм є форма вини: адміністративний делікт за статтею 172-6 КУпАП може бути вчинений як умисно, так і з необережності, тоді як склад кримінального правопорушення за статтею 366-3 КК України передбачає виключно умисну форму вини. Це означає, що правозастосовний орган зобов'язаний встановити та довести наявність умислу на неподання декларації — тобто усвідомлення особою протиправності своєї бездіяльності та бажання або свідоме допущення відповідних наслідків. Слід також зазначити, що санкція статті 366-3 КК України є альтернативною: суд обирає один із видів покарання (штраф, громадські роботи, обмеження або позбавлення волі), однак додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади строком до 3 років застосовується в усіх випадках. Зважаючи на те, що RAG-контекст не містить прямих норм щодо декларування, AGENTIS рекомендує при оцінці конкретних ситуацій керуватися безпосередньо текстами статті 366-3 КК України, статті 172-6 КУпАП та статей 45, 52 Закону № 1700-VII у їх актуальній редакції.

Джерела

Потрібна персональна консультація?

AI-аналіз вашої конкретної ситуації за 500+ законами України. Покроковий план дій, ризики, необхідні документи.

Почати аналіз ситуаціїЗгенерувати документ

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.