Що вирішив Конституційний Суд України
Конституційний Суд України визнав частину п'яту статті 615 Кримінального процесуального кодексу України такою, що не відповідає вимозі юридичної визначеності як складнику принципу верховенства права та суперечить нормам Конституції України. Оспорювана норма передбачала можливість продовження строку тримання особи під вартою у випадках, коли проведення судового засідання є «неможливим».
Суть проблеми полягала в тому, що ч. 5 ст. 615 КПК не містила чітких, вичерпних і передбачуваних критеріїв, за яких суд міг продовжувати тримання під вартою з посиланням на «неможливість засідання». Така невизначеність відкривала можливість для довільного тлумачення та застосування норми, що прямо порушує гарантії особистої свободи, закріплені у статті 29 Конституції України.
Що це означає для осіб під вартою та судової практики
Рішення КСУ має безпосередні практичні наслідки для кримінального судочинства. Норма ч. 5 ст. 615 КПК втрачає чинність як неконституційна, а суди позбавляються правової підстави продовжувати тримання під вартою з підстав «неможливості засідання» у тому формулюванні, яке існувало.
Особи, щодо яких застосовувався цей механізм продовження варти, отримують підставу для оскарження відповідних судових рішень. Водночас Верховна Рада України зобов'язана привести кримінально-процесуальне законодавство у відповідність до рішення КСУ, усунувши прогалину у правовому регулюванні строків тримання під вартою в умовах воєнного стану або інших надзвичайних обставин.
Для практикуючих адвокатів і захисників рішення є важливим інструментом: посилання на неконституційність ч. 5 ст. 615 КПК може стати підставою для клопотань про зміну запобіжного заходу у відповідних провадженнях.
Додаткову інформацію про запобіжні заходи у кримінальному процесі можна знайти у розділі /knowledge/zapobizhni-zakhody-kpk.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Правова база
- Ч. 5 ст. 615 КПК України — визнана неконституційною (норма про продовження тримання під вартою через «неможливість засідання»).
- Ст. 29 Конституції України — гарантує право на особисту свободу та недоторканність; передбачає, що тримання під вартою допускається лише на підставах і в порядку, встановлених законом.
- Принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України) — вимога юридичної визначеності як його складник є підставою для визнання норми неконституційною.
- Рішення Конституційного Суду України у справі щодо відповідності ч. 5 ст. 615 КПК України Конституції України (першоджерело: sud.ua).