Перейти до основного вмісту

КК України: нові статті про відповідальність ВЛК і ТЦК

5 травня 2026 року Комітет з питань правоохоронної діяльності розгляне законопроєкт про запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону та мобілізацію — зокрема, пропонується додати ст. 337-1 і ст. 426-2 до Кримінального кодексу України.

6 травня 2026 р.Військове право1 хв читанняПершоджерело
Правова базаст. 337-1 КК України (проєкт)ст. 426-2 КК України (проєкт)

Чи стосується ця зміна саме вас?

Швидка AI-перевірка за 2 хвилини, без реєстрації.

Перевірити на собі

Що сталося

Комітет Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності 5 травня 2026 року у терміновому порядку розгляне проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо запровадження кримінальної відповідальності за порушення законодавства про оборону та мобілізацію.

Законопроєкт передбачає доповнення КК України двома новими статтями:

  • ст. 337-1 — порушення порядку медичного огляду для визначення придатності до військової служби (стосується членів військово-лікарських комісій, ВЛК);
  • ст. 426-2 — порушення порядку призову на військову службу (стосується посадових осіб територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, ТЦК).

Що це означає для посадовців ВЛК і ТЦК

Ухвалення законопроєкту означатиме, що члени ВЛК та посадові особи ТЦК нестимуть кримінальну — а не лише дисциплінарну чи адміністративну — відповідальність за незаконні рішення у сфері мобілізації та медичного огляду.

Наразі чинний КК України не містить спеціальних норм, які б окремо криміналізували такі дії у контексті мобілізаційних процедур. Запропоновані статті заповнюють цю прогалину, встановлюючи самостійні склади кримінальних правопорушень для осіб, уповноважених приймати рішення про придатність до служби та здійснювати призов.

Практично це означає, що корупційні або свавільні дії під час медичного огляду чи призову — зокрема, видача неправомірних висновків про непридатність або, навпаки, незаконний призов — можуть стати підставою для порушення кримінального провадження.

Правова база

  • Проєкт Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України (розглядається Комітетом з питань правоохоронної діяльності 5 травня 2026 року)
  • Запропонована ст. 337-1 КК України — порушення порядку медичного огляду для визначення придатності до військової служби
  • Запропонована ст. 426-2 КК України — порушення порядку призову на військову службу
  • Чинний Кримінальний кодекс України — розділи, що регулюють злочини проти порядку несення військової служби та службові злочини

Додаткову інформацію про структуру кримінальної відповідальності за військові правопорушення можна знайти у базі знань AGENTIS.

Експертна оцінка

AGENTIS Expert Opinion

Аналітичний блок AGENTIS: Запропоновані ст. 337-1 та ст. 426-2 КК України є спробою усунути системну прогалину в механізмі кримінально-правового регулювання мобілізаційних процедур. Чинний КК не містить спеціальних норм щодо відповідальності членів ВЛК або посадовців ТЦК за зловживання при медичному огляді чи призові — наразі такі дії можуть кваліфікуватися лише за загальними статтями про службові злочини або зловживання владою. Важливо, що кримінальна відповідальність за новими статтями передбачатиме необхідність доведення умислу посадової особи — тобто свідомого порушення встановленого порядку. Це принципово відрізняє новий механізм від адміністративної відповідальності, яка може наставати і без умислу. З практичної точки зору, криміналізація таких дій підвищує процесуальні вимоги до розслідування: органи досудового розслідування будуть зобов'язані встановлювати не лише факт порушення процедури, а й суб'єктивну сторону діяння. Наданий RAG-контекст не містить норм, безпосередньо пов'язаних із запропонованими статтями, — відповідні положення КК у частині спеціальних військово-мобілізаційних складів на момент підготовки матеріалу перебувають на стадії законопроєкту.

Джерела

1 авторитетне джерело · 1 всього

Персональний AI-аналіз

Отримайте персональний аналіз вашої справи

AI проаналізує вашу ситуацію за 420+ чинними законами України: покроковий план дій, ризики, необхідні документи, дедлайни.

Матеріал має інформаційний характер і не є юридичною консультацією. Для аналізу конкретної ситуації скористайтесь AI-аналізом.