За статтею 906 Цивільного кодексу України виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату, зобов'язаний відшкодувати замовнику завдані збитки в повному обсязі за наявності вини. Якщо виконавець діє у межах підприємницької діяльності — він відповідає навіть без доведення вини, якщо не доведе форс-мажор. Договором сторони можуть змінити цей обсяг відповідальності.
Disclaimer: Матеріал носить інформаційний характер і не є юридичною консультацією.
Коли застосовується стаття 906 ЦКУ?
Стаття 906 ЦКУ регулює відповідальність виконавця за порушення договору про надання послуг і застосовується у двох різних режимах залежно від того, чи є виконавець суб'єктом підприємницької діяльності.
Режим 1 — Платна послуга, виконавець-непідприємець (ч. 1 ст. 906 ЦКУ):
- Виконавець відповідає лише за наявності вини (умислу або необережності).
- Збитки відшкодовуються у повному обсязі (реальні збитки + упущена вигода відповідно до ст. 22 ЦКУ).
- Договором можна обмежити або збільшити розмір відповідальності.
Режим 2 — Платна послуга, виконавець-підприємець (ч. 1 ст. 906 ЦКУ, абз. 2):
- Виконавець відповідає незалежно від вини — відповідальність настає автоматично при порушенні.
- Звільнення можливе лише якщо виконавець доведе, що належне виконання стало неможливим унаслідок непереборної сили (форс-мажору).
- Договором або законом може бути встановлено інший порядок.
Режим 3 — Безоплатна послуга (ч. 2 ст. 906 ЦКУ):
- Виконавець відшкодовує збитки лише у розмірі, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат (якщо інше не встановлено договором).
Edge cases — коли стаття 906 ЦКУ не застосовується:
- Договір підряду (ст. 837–864 ЦКУ) — окремий режим відповідальності.
- Науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи — регулюються ст. 900 ЦКУ.
- Транспортне експедирування — ст. 932 ЦКУ.
- Якщо послуга надана неналежно третьою особою, якій виконавець передав виконання відповідно до ст. 902 ЦКУ, відповідальність перед замовником усе одно несе виконавець у повному обсязі.
Покроково: як замовнику стягнути збитки
Крок 1 — Зафіксуйте факт порушення (день 1–3) Складіть акт про невиконання або неналежне виконання послуги. Залучіть свідків або незалежного експерта. Зберігайте переписку (email, месенджери), скріншоти, відеозаписи.
Крок 2 — Розрахуйте збитки (день 3–10) Відповідно до ст. 22 ЦКУ збитки включають:
- реальні збитки — витрати на усунення недоліків, вартість втраченого майна;
- упущену вигоду — доходи, яких замовник позбувся через порушення.
Крок 3 — Направте претензію виконавцю (день 10–14) Письмова претензія з вимогою відшкодування збитків у конкретному розмірі та строком відповіді (зазвичай 10–30 днів). Надсилайте рекомендованим листом або з підтвердженням отримання.
Крок 4 — Дочекайтеся відповіді або відмови (день 14–44) Якщо виконавець відмовив або не відповів — готуйте позовну заяву.
Крок 5 — Подайте позов до суду
- Фізичні особи між собою — районний/міський загальний суд (ЦПК України).
- Підприємець або юридична особа — господарський суд (ГПК України).
- До позову додайте докази збитків, договір, акт, претензію та відповідь на неї.
Крок 6 — Виконання рішення суду Після набрання рішенням законної сили — виконавче провадження через приватного або державного виконавця (Закон України «Про виконавче провадження»).
Строки та дедлайни
| Дія | Строк | Норма |
|---|---|---|
| Загальна позовна давність | 3 роки | ст. 257 ЦКУ |
| Скорочена позовна давність (якщо встановлена договором або законом) | може бути скорочена до 1 року | ст. 258 ЦКУ |
| Відповідь на претензію (якщо не встановлено договором) | розумний строк (зазвичай 10–30 днів) | ст. 530 ЦКУ |
| Строк подання апеляційної скарги на рішення суду | 30 днів з дня проголошення | ст. 354 ЦПК / ст. 256 ГПК |
| Строк пред'явлення виконавчого листа до виконання | 3 роки | ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» |
Важливо: перебіг позовної давності починається з дня, коли замовник дізнався або міг дізнатися про порушення (ст. 261 ЦКУ). У разі воєнного стану строки позовної давності можуть зупинятися відповідно до ст. 263 ЦКУ.
Необхідні документи
Для пред'явлення вимоги до виконавця та звернення до суду:
- Договір про надання послуг — оригінал або засвідчена копія.
- Акт приймання-передачі послуг (або акт про відмову від підписання).
- Докази оплати — платіжні доручення, квитанції, виписки з рахунку.
- Докази порушення — фото, відео, листування, висновок експерта.
- Розрахунок збитків — із зазначенням кожної статті витрат.
- Претензія та докази її направлення — рекомендований лист, повідомлення про вручення.
- Відповідь виконавця (або докази відсутності відповіді).
- Висновок незалежного експерта (за наявності, особливо у технічних спорах).
- Документи, що підтверджують статус виконавця — витяг з ЄДР (якщо підприємець).
Судова практика
Позиція 1 — Відповідальність підприємця без вини Верховний Суд у постанові від 27.01.2021 у справі № 916/2131/19 підтвердив: виконавець-підприємець несе відповідальність за порушення договору про надання послуг незалежно від наявності вини, якщо не доведе форс-мажор. Тягар доведення непереборної сили лежить виключно на виконавці.
Позиція 2 — Повний обсяг збитків включає упущену вигоду Верховний Суд у постанові від 14.04.2021 у справі № 753/2644/19 вказав: при застосуванні ч. 1 ст. 906 ЦКУ замовник має право вимагати відшкодування як реальних збитків, так і упущеної вигоди у повному обсязі, якщо договором не встановлено обмеження. Суд підкреслив, що обмеження відповідальності договором має бути чітко та однозначно сформульоване.
Позиція 3 — Передача виконання третій особі не звільняє виконавця Відповідно до правової позиції, що ґрунтується на ст. 902 ЦКУ та підтверджується практикою господарських судів: якщо виконавець передав надання послуги субпідряднику без прямого дозволу договору або якщо договір дозволяє таку передачу, виконавець залишається відповідальним перед замовником у повному обсязі за будь-яке порушення.
Позиція 4 — Договірне обмеження відповідальності Суди послідовно застосовують принцип свободи договору (ст. 627 ЦКУ) і визнають дійсними умови договорів, що обмежують відповідальність виконавця до певної суми або виключають відшкодування упущеної вигоди. Проте такі умови не можуть звільняти від відповідальності за умисне порушення (ст. 614 ЦКУ).
Часті помилки
Помилка 1 — Не зафіксовано факт порушення Замовники звертаються до суду без актів, фото чи інших доказів неналежного виконання. Суд не може стягнути збитки без доказів самого факту порушення.
Помилка 2 — Неправильний розрахунок збитків Замовники заявляють суму «на окомір» без документального підтвердження кожної статті витрат. Суд стягує лише доведені збитки відповідно до ст. 22 ЦКУ.
Помилка 3 — Пропуск позовної давності Чекають роками, не подаючи позов. Загальна позовна давність — 3 роки (ст. 257 ЦКУ), але скорочені строки можуть бути встановлені договором.
Помилка 4 — Ігнорування претензійного порядку У спорах між підприємцями (господарський суд) претензійний порядок може бути обов'язковим за договором. Його недотримання — підстава для залишення позову без розгляду.
Помилка 5 — Плутанина між договором послуг і підряду Якщо договір насправді є підрядом (результат — матеріальний об'єкт), застосовуються ст. 837–864 ЦКУ, а не ст. 906 ЦКУ. Неправильна кваліфікація договору може призвести до посилання на неналежні норми.
Помилка 6 — Не вказано форс-мажор у договорі Виконавці-підприємці часто не включають до договору чіткий перелік обставин непереборної сили, а потім намагаються доводити їх у суді. Без сертифіката ТПП України або іншого належного доказу суди форс-мажор не визнають.
FAQ
Чи може виконавець уникнути відповідальності, якщо послуга надана частково? Часткове виконання не звільняє від відповідальності за неналежне виконання в цілому. Замовник має право вимагати відшкодування збитків, завданих неналежною частиною, відповідно до ч. 1 ст. 906 ЦКУ.
Що вважається непереборною силою для виконавця-підприємця? Непереборна сила — це надзвичайна та невідворотна за даних умов подія (стихійне лихо, воєнні дії, офіційно оголошений карантин тощо). Виконавець зобов'язаний довести причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажором і неможливістю виконання. Стандартним доказом є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Чи можна у договорі повністю виключити відповідальність виконавця? Ні. Відповідно до ст. 614 ЦКУ умова договору про виключення відповідальності за умисне порушення є нікчемною. Обмежити відповідальність за необережність — можна, але лише у межах, що не суперечать закону.
Яка різниця між відповідальністю за платну та безоплатну послугу? За платну послугу — повний обсяг збитків (за вини виконавця або автоматично для підприємця). За безоплатну — обмежений розмір, що не перевищує двох мінімальних заробітних плат, якщо інше не встановлено договором (ч. 2 ст. 906 ЦКУ).
Чи можна вимагати не лише збитки, а й неустойку? Так, якщо неустойка (штраф, пеня) передбачена договором або законом. Неустойка стягується поряд зі збитками, якщо договором не встановлено інше (ст. 624 ЦКУ). Збитки відшкодовуються у частині, не покритій неустойкою.
До якого суду звертатися — загального чи господарського? Якщо обидві сторони — фізичні особи або одна зі сторін є фізичною особою-непідприємцем — до загального суду (ЦПК України). Якщо обидві сторони є суб'єктами господарювання — до господарського суду (ГПК України).
Чи можна стягнути збитки без договору у письмовій формі? Так, але це значно ускладнює доведення умов послуги. Факт надання послуги та її умови можна підтверджувати листуванням, показаннями свідків, квитанціями про оплату — відповідно до загальних правил доказування (ст. 76–81 ЦПК України).
Детальніше про загальні умови виконання зобов'язань читайте у матеріалі про ст. 526 ЦКУ та про підстави відповідальності за порушення зобов'язань — ст. 614 ЦКУ.